unarmed
—

їеКцогаї) adj 1) не за законами архітектури; 2) необізнаний в архітектурі. unargued | лп'є :4зи:4) adj прийнятий без заперечень. unarm | лп'є:т| у 1) роззброювати; 2) роззброюватися; 3) поет. обеззброювати, знешкоджувати. unarmed | лп'є:та) adj 1) неозброєний, беззбройний, роззброєний; 2) військ. поставлений на запобіжник; 3) зоол. безрогий; без іклів; 4) бот. без колючок, без голок, без шипів, без шпичаків (про рослини). unarmoured | лп'є:піза)

war-head [ˈwɔ:hed] n боєголовка ( снаряда, ракети тощо ); a nuclear ~ ядерна боєголовка; unarmed ~ боєголовка в інертному спорядженні.

беззбройний 1. ( неозброєний ) unarmed , without arms; 2. ( беззахисний ) defenceless.

неозброєни||й unarmed ; ( про око ) unaided; ● видимий ~м оком visible to the naked eye.

самбіст спорт. unarmed self-defence sportsman.

неозбро́єний 1. ( про око ) naked, unaided 2. ( що не має зброї ) unarmed

беззбро́йний (-на, -не)* unarmed , without arms.

неору́жний (-на, -не)* unarmed.

беззбройний прикм. = unarmed;