unquestioned
—

[an’kwen(t)jabl] аа) 1) невтоленний, невтолимий; 2) невгасимий, незгасний; 3) невичерпний (про ентузіазм). unquestionable [an’kwestjanabl] аа) безперечний, безсумнівний, незаперечний. unquestionably [an’kwestfanabli] adv безперечно. unquestioned |лп'Куезіуопа| аа) 1) неопитаний, недопитаний; 2) безсумнівний; незаперечний; безперечний; the ~ masterpieces визнані шедеври. unquestioning [an‘kwestjanin] аа) 1) що He ставить запитань; 2) безсумнівний, безумовний; абсолютний;

правдивий; ~ story з правдива розповідь; 2) достовірний, вірогідний, вірний; ~ Statement заява, що відповідає істині; 3) справедливий, безпомилковий. veracity [ve resiti] п 1) правдивість; of - чесний, правдивий; a witness of unquestioned ~ свідок, що заслуговує безумовного довір'я; 2) точність, достовірність; 3) правда; правдоподібна думка. veranda(h) [va rzendoa] n веранда, теpaca. verb [va:b] п грам. дієслово. verbal | у2:Ь(2)1)) 1. п грам. безособова

. вірність, відданість; deep-rooted ~ закореніла вірність; deep-seated, strong, unquestioned / unshakable ~ непохитна вірність; a ~ to the company вірність товариству; ◊ ~ purge амер. чистка державних установ від службов

ий ) obvious 5. ( неспростовний ) unchallengeable, unimpugnable 6. ( визнаний ) unquestioned , unquestionable

indubitable 2. ( безперечний ) unquestionable, incontrovertible 3. ( визнаний ) unquestioned 4. ( непомильний ) unmistakable 5. ( недвозначний ) unequivocal 6. ( певний ) certain, sure 7. ( визначений ) decided, definite

ви́знаний 1. ( прийнятий ) accepted; recognized 2. ( про факт ) admitted 3. ( безсумнівний ) unquestioned 4. ( підтверджений ) acknowledged

алібі ім. с. невідм. alibi безспірне ~ unquestioned alibi беззаперечне/„залізне” ~ airtight/watertight alibi сумнівне ~ dubious alibi встановити ~ to establish an alibi довести св