witness
B2 noun —

бот. примула аврикула. auriculae [a‘rikjuli:] р/ від auricula. auricular |о: тіКуціз| 1. п 1) звич. p/ вушне пір'я (у птахів); 2) мізинець; 2. adj 1) вушний, слуховий; ~ nerve слуховий HepB; 2) сказаний на вухо; таЄмний; - witness юр. свідок, що дає показання зі слів інших; 3) анат. що стосується передсердя. auriculate | о: піку) adj бот. вухоподібний. auriferous [9: rifaras] adj золотоносний; що містить (у собі) золото; ~ vein золотонодсна жила.

армії; to ~ а company to smb. проводити час з кимсь; tO ~ Comparison витримувати порівняння; to ~ in mind пам'ятати, мати на увазі, враховувати; to ~ oneself поводитися; to ~ а resemblance мати схожість; to ~ testimony (witness) свідчити; ~ а hand! допоможіть! bearable [‘besrabl] adj 1) стерпний, терпимий; 2) допустимий, припустимий. bear-baiting | бєг,бешт| п полювання на ведмедя. bearberry | Бєзбегі| п бот. мучниця, ведмежа ягода. bear-cat [‘beokzt]

завершений. crown-glass [‘kraun’gla:s] п кронглас. crown-prisoner [‘kraun’prizno] п в'язень у карній справі. crown-side [‘kraunsaid] п карний відділ (суду). crown-wheel [‘kraunwi:l] 7 тех. коронна шестірня, храпове колесо. crown-witness [‘kraun’witnis] п головний свідок обвинувачення у карному процесі. crown-work [‘kraunwoa:k] м військ. кронверк. crow-quill | kroukwil] п 1) ворбняче перо; 2) тонке сталеве перо. crow’s-foot | ‘krouzfut] п (pl crow’s-feet)

смертний, людСЬКИЙ. ear-trumpet | 12, їтлтрії) п мед. слухова трубка. ear-wax [‘19weks] п вушна сірка. earwig [1owig] 1. 7 1) ент. щипавка; 2) шептун, пліткар, наклепник; 2. у нашіптувати; наговорювати, набріхувати. ear-witness [‘19°witnis] п юр. свідок по слуху. ease [i:z] 1. п 1) вільність, невимушеність; легкість; to be at - почувати себе невимушено, не COpOMHTHCA; 2) полегшення, припинення (болю тощо); 3) спокій; дозвілля; вдоволення; зручність;

1) кліпання, моргання, підмбргування; 2) знак очима; 3) швидкий погляд; 4) мить. eye-winker [‘a1,wmko] п 1) вія; 2) повіка; 3) порошина в OUI. eye-wise ["arwaiz] adj поверховий (про людину); який здається розумHMM. eye-witness [‘al witnis] п 1) очевидець; 2) юр. свідок-очевидець. eye-worship [‘a1l wa:fip] п захоплені погляди; німе обожнення. eyot [eit] п острівець (особл. річковий). Eyre [c9] п ч. ім'я Ер. еуге [e9] п 1) округа; 2) об! їзд; 3)

глухуватий; he is ~ of - він недочуває; 2) межа чутності; to be within (out of) - бути в межах (за межами) чутності; in smb.’s - у присутності когось; 3) слухання, вислуховування; 4) юр. слухання справи; допит (у суді); ~ of witnesses допит свідків; preliminary ~ попереднє слідство; попередній допит; ~ іп camera закритий розгляд; 5) р/ протоколи засідань (урядових та інших комісій США); 6) слухання відправи в церкві; 7) звістка, чутка, поговір; 8) розм.

ти порівняння; to ~ oneself поводитися; to ~ in mind пам’ятати; to ~ testimony, witness свідчити, давати свідчення. USAGE : Дієслово to bear у значенні народжувати належить до офіційного стилю: Вона народила йому п’ятеро

них засідателів ( у залі судового засідання ); а prisoner’s ~ лава підсудних; a witness ~ місце для свідків у суді; ◊ a poor ~ скринька для милостині на користь бідних ( у церкві ); ~ lunch холодний сніданок, який робітн

) пропонувати (давати) хабар, підкупляти; to ~ a judge підкупити суддю; to ~ a witness підкупити свідка; he had been ~d into silence, to say nothing його підкупом змусили мовчати; the child was ~d to take the medicine д

be one’s own master; ● ~ присутнім to be present ( at, during ); ● ~ свідком to witness , to be a witness; ● ~ спроможним to be able ( to ), to have the strength ( to ) ( про фізичну можливість ); to have the power ( to

доказ ( довід ) argument; ( свідоцтво, свідчення ) proof, testimony ( to ), witness ( to, of ), evidence; юр. averment; ● переконливий ~ convincing evidence, hard/strong proof; ● речовий ~ юр. corpus delicti ( лат. )

єговіст рел. Jehovah’s witness.

ядо́к ( останній рядок попереднього абзацу розташований на початку сторінки ) • witness ~ = (допомі́жна́) лі́нія побудо́ви ( кресленика на екрані дисплея )

божба́ (-би́) f swearing, confirmation by an oath, calling on God to witness.

виде́ць (-дця́) m observer, witness.

ідкли́катися (відклика́тися) до со́вісти [совісті], to call one’s conscience to witness ; відкли́катися (відклика́тися) до че́сти [честі], to appeal to honor; || to answer, reply (to a call).